П'ять років тому... Вже п'ять років! Збожеволити як час летить.
Так от, п'ять років тому я виклала перше фото, фото початку мого першого відшиву від Мережки.
Тому передувало довге листування, узгоджування якихось технічних моментів, домальовування схеми, очікування посилки...
Пам'ятаю як я тремтячими руками розпаковувала пакунок, розкладала ниточки, розмічала та натягувала канву.
Перші хрестики
Але не пройшло і десяти днів від початку роботи, як я почала трохи нахабніти, давати поради та правити схему (Цим і займаюся і до тепер, як дизайнери це терплять, не знаю. Янгольське терпіння, мабуть) Ну і далі в том же дусі: коментарі, зауваження, прохання, зауваження, заміни, перешивання, коментарі, фото, коментарі...
Зміни булі різні. Замінювала кольори, змінювала бленди, перемальовувала бек. Як от, наприклад на цьому фото. Скажить, шкарпеточки після виправлень як справжні (ті, хто дуже "любить" бек, можете сказати тьоті Лєні "спасибі")
Наприкінці роботи ще було написано багато слів про кількість ниток, якість схеми, підбір позначок в схемі і інше-інше-інше... Я й досі пишу ці "листи щастя", але повірте мені, вони зараз набагато коротші, бо якість розробок зросла в рази, в багато разів.
Ну і наостанок, ще раз фінішне фото.
Люблю цього хлопчика дуже, бо ж він мій першачок, мій Глебушка (не питайте чому саме Глеб, я не знаю. У процесі вишивання якось самі приходять імена).
Ну і наостанок, що я маю сказати. Я дуже щаслива, що в моєму житті сталася Мережка. Я бачу, як вона росте, в усіх сенсах, я рада бути причетною до цього. І я чудово розумію, яка на мені лежить відповідальність - робити цю бездоганну красу ще бездоганнішою, бо я ж сама вишивальниця і розумію як бісять невиправдані одиночні хрестики, зайвий бек і інші подібні речі ))) Тому повірте, я роблю все від мене залежне, щоб вишивання наборів Мережки приносило вам задоволення.
Комментариев нет:
Отправить комментарий